Розглянуто діяльність кафедри російської словесності в Університеті Св. Володимира, зокрема її статус, гуманітарні викладацькі програми як відображення раціоналістичного та релігійного дискурсу, внесок Михайла Максимовича та його ад'юнктів у посилення ролі російської словесності, формування особливого статусу цієї дисципліни та специфічної динаміки викладання філологічних предметів.

Здійснено спробу подати в одному контексті такі феномени, як освітня ситуація на Правобережній Україні в перші десятиліття ХІХ ст. та постать одного з найвизначніших українських діячів ХІХ ст., ученого-енциклопедиста, першого ректора Київського університету Св.Володимира, професора М.О.Максимовича, на тлі процесу "винайдення" України, соціальних і культурних передумов формації української нації. Побудовано окремо кілька віх життя і діяльності вченого: від народження до 1834 р. - з особливим розглядом московської кар'єри М.Максимовича та з поясненням причин його переходу до Києва, описується київський період діяльності вченого, спеціально подано зв'язок його з Київським університетом, зокрема, ректорство, педагогічну роботу і творчість періоду київських викладів.

Наявність золожужелевих відвалів Бурштинської ТЕЦ призводить до негативних екологічних наслідків за рахунок розпилення золи по сусідній території, спричиняючи різні захворювання в місцевого населення. Для усунення таких явищ запропоновано проводити рекультивацію золожужелевих відвалів у два етапи. На першому етапі проводиться горнотехнічна рекультивація, що включає нанесення на поверхню відвалу дефікату Бовшовського цукрового заводу товщиною 30 см і соломи, одержуваної із сусідньої агрофірми "Бовшовская", товщиною до 5 см. На другому етапі проводиться біологічна рекультивація, що включає посадку бульб топінамбура на глибину 8 - 10 см за ширини міжрядь 30 см і відстані рослин у рядку - 30 см.

Досліджено адміністративну та науково-викладацьку діяльність Михайла Максимовича у Київському університеті у 1834 - 1845 рр. у контексті формування українських академічних традицій і українознавчих дисциплін. М. Максимович сприяв формуванню української академічної та науково-гуманітарної традицій. Розглянуто діяльність науковця на посаді ректора Університету Св. Володимира (липень 1834 - грудень 1835 рр.), ординарного професора російської словесності (вересень 1834 - квітень 1841 рр.), а також погодинного викладача (1843 - 1845 рр.). Проаналізовано українознавчі аспекти наукових поглядів Максимовича за рукописним лекційним матеріалом, опублікованими статтями та монографіями. Розкрито значення діяльності та наукових поглядів Максимовича для українознавства й українського культурно-політичного руху.

На читача чекає захоплююча подорож крізь століття історії карпатських русинів - історії, насиченої драматичними подіями, маловідомими фактами, вражаючими відкриттями. Це розповідь про народ, який із давніх давен обрав колискою свого існування на Землі божественної краси Карпати та на своєму шляху в сучасний світ витримав чимало випробувань долі, подекуди жорстоких та трагічних, але й сьогодні зберігає вірність заповітам пращурів. Це ілюстроване кольорове видання упродовж 2006 - 2014 рр. вийшло десятьма мовами: англійською (2006), українською (2006), карпаторусинською (2007), румунською (2007), словацькою (2007), воєводинорусинською (2009), хорватською (2009), угорською (2014), чеською (2014), польською (2014).